ХУСТКА
7 грудня - Всесвітній День української хустки.
Це свято з’явилось на Вінничині, щоб привернути увагу світу й себе до наших яскравих традицій.
Хустка для українців споконвіку була чимось сакральним.
Вона - символ жіночої долі. Бо коли дівчина виходила заміж, її попутниками на все життя ставали чоловік, діти і … хустка.
Хустка (а саме її вигляд) була мірилом статусу, вишуканості та краси. Ти насправді така, яка в тебе хустка.
Були хустки й оберегом. Саме хустинку давали дівчата своїм коханим в дорогу, а жінки - синам чи онукам, наділяючи свій подарунок магічним потенціалом.
Спосіб зав’язування хустки, ніби гугл-мапа, сигналізував, звідки жіночка походженням. Якщо з північної України, то її хустина буде зав’язана під підборіддя, якщо з Київщини, наприклад, то - на потилиці тощо.
Важливу складову посагу також складали хустки. У наших мам та бабусь їх було стільки, скільки в нас ніколи не набереться жодного елементу гардеробу. Їхня кількість була фактором конкуренції перед сусідками та подругами, а це був ще той мотиватор!
Походженням слово хустка з праслов’янської, - вважають дослідники.
Є в Україні й місто Хуст на Закарпатті. Певним чином це варіант гендерного балансу: якщо так багато довкола жіночих хусток, то нехай хоч один Хуст буде. Але насправді, як свідчать легенди, ця назва походить саме від хустки: ніби саме хустками вартові з однієї гори на іншу сигналізували про ворога, який наближався. Розширюючи таким чином і так достатньо різноманітний функціонал української хустки.
Тож згадаймо сьогодні українську хустку, Вона - надзвичайно цікавий елемент наших давніх традицій, який нам ще вивчати й вивчати
Немає коментарів:
Дописати коментар